Фінансова криза не могла не позначитися на одному із сегментів фінансового ринку - лізингу. Якщо обсяг лізингових договорів на кінець 2008 р. становив 29 млрд. грн., то в першому кварталі 2009 р. - 28,5 млрд. грн., а в третьому - 28,3 млрд.
Ще гірша ситуація з новими договорами лізингодавців: у третьому кварталі 2009 р. порівняно з аналогічним періодом 2008 р. обсяги профінансованих нових договорів скоротилися на 70% до 560 млн. грн. (за даними Українського об'єднання лізингодавців).
Закон є, користі немає
Почасти падіння ринку лізингу пов'язано з проблемами лізингодавців, які їм створює українське законодавство. Сам закон, який регулює ринок лізингу, був прийнятий іще в далекому 1997 р., а останні зміни - у 2004 р. Проте, на думку лізингодавців, закон потребує серйозного доопрацювання.
«Перспективи розвитку ринку лізингу в Україні існують, але цьому перешкоджає низка причин. Найголовнішою з них є недосконалість українського законодавства. Цей факт не дозволяє ринку повноцінно розвиватися, а компанії, у свою чергу, зазнають збитків», - каже генеральний директор Райффайзен Лізинг Аваль Петер Оберауер.
Згідно із законом, у результаті повернення об'єктів лізингу від лізингоотримувачів, які не є платниками ПДВ, виникає проблема нарахування ПДВ повторно, що зменшує фактичну вартість за умови реалізації об'єкту лізингу на 17%.
Крім того, компанії, що надають послуги оперативного лізингу автомобілів і прокату авто, не мають права на податковий кредит, хоча автотранспорт у них також є засобом виробництва й по суті, вважають лізингові компанії, адже вони також надають автотранспорт клієнтам, тільки без водія.
Турбує лізинговий ринок і питання оподаткування відсотків і комісії. У лізинговій діяльності відсотки та комісійні обкладаються податком за умови, коли їх розмір перевищує подвійну облікову ставку НБУ. При цьому, як відомо, банківські відсотки за кредитами не оподатковуються взагалі. Лізингодавці вважають цей факт не лише неринковим способом зниження маржі, що призводить до подорожчання лізингу як фінансововго продукту, але й неконкурентним примусом нести величезні адміністративні витрати, переукладаючи договори по кілька разів за термін їх дії внаслідок зміни облікової ставки або коливання курсу валют, що також автоматично підводить відсотки під оподаткування.
«Ми не говоримо про пільги, хоча свого часу у США були пільги для лізингодавців, і завдяки цьому ринок отримав бурхливий розвиток. Ми лише говоримо про рівні правила гри. Підготовлений Асоціацією законопроект передано на розгляд депутатами Верховної Ради», - зазначає виконавчий директор асоціації «Українське об'єднання лізингодавців» Марина Мурга. На її думку, законопроект може бути прийнятий цього року.
Компаній багато, лізингу мало
Послугу лізингу в Україні надають понад 200 юридичних осіб, але реально займаються лізингом значно менше компаній. Так, за даними Держфінпослуг, на 1 липня 2009 р. право надавати лізинг мали 211 компаній-лізингодавців, а от надавали послугу лише 124 компанії. Насправді лізингодавців іще менше. «Кількісний приріст створюють компанії, які не займаються лізингом, або роблять одну-дві операції на рік, а просто отримали дозвіл від Держфінпослуг», - зазначає Марина Мурга. За її словами, 80% ринку лізингу в Україні належить 30 лізинговим компаніям, у числі яких - автовиробники, великі банківські та міжнародні бренди.
За даними Українського об'єднання лізингодавців, найбільшими портфелями (за підсумками 3 кварталу 2009 р.) володіли такі компанії як «ВТБ Лізинг Україна» (5,7 млрд. грн.), «Райффайзен Лізинг Аваль» (1,8 млрд. грн.), «УніКредит Лізинг» (1,6 млрд. грн.), «Х'юпо Альпе Адріа Груп» (716 млн. грн.), «ІНГ Лізинг Україна» (625 млн. грн.), «Євро Лізинг» (582 млн. грн.), «Ласка Лізинг» (514 млн. грн.).
[page]
Банківські «дочки» є лідерами ринку, що обумовлено, в першу чергу, підтримкою материнських структур, адже лізингові компанії як джерело фінансування використовують банківське кредитування, а приналежність до міжнародних банківських груп дає лізингодавцям можливість отримувати дешевше фінансування. Отже, і вартість лізингу в таких компаніях дешевша, ніж у компаніях з українським капіталом. Тому не дивно, що з 18 компаній-лідерів ринку компаній з українським капіталом усього чотири.
«В недалекому майбутньому відбудеться зменшення кількості лізингових компаній (цей процес почався вже зараз). Їхні клієнти перейдуть до великих компаній, які зможуть надати високоякісний сервіс і повний спектр супутніх послуг, а також зможуть задовольнити потребу української економіки в позикових ресурсах. Поза сумнівом, лідерами так і залишаться компанії, які належать міжнародним фінансовим групам», - упевнений Петер Оберауер.
Альтернативи транспорту немає
Якщо говорити про об'єкти лізингу, то лідируючі позиції займає транспорт. Так, за даними УОЛ, за підсумками 3 кварталу 2009 р. серед усіх договорів фінансового лізингу переважали договори в галузі транспорту (56%). З великим відривом іде сільське господарство (13%), будівництво (13%) та сфера послуг (6%). Надання в лізинг автомобілів для більшості компаній залишиться пріоритетом номер один. «Активним попитом цього року користуватимуться спільні програми лізингових компаній із автодилерами та автовиробниками, в рамках яких будуть запропоновані найвигідніші умови. Напрямок легкових та комерційних автомобілів залишиться пріоритетним», - констатує генеральний директор VAB Лізинг Людмила Золотарьова.
За прогнозами компанії «Євро Лізинг», зростання ринку лізингу автотранспорту в 2010 р. становитиме більше 150% (за кількістю нових договорів лізингу), що пов'язано з прогнозованою масової переорієнтацією банків із кредитів на лізингові схеми фінансування покупки автомобілів, поліпшенням правового поля діяльності лізингових компаній, підвищенням обізнаності фізичних осіб про можливості лізингу.
Криза змусила автомобільні корпорації розвивати лізинг, щоб наростити обсяги продажу автомобілів.
«Найактивнішими гравцями на ринку транспортного лізингу були компанії, що вийшли в кінці 2008 р.:« Укравтолізинг» і «Порше Лізинг Україна». Їхні частки ринку в прирості становили близько 28% і 18% відповідно. Більшість інших компаній, лідерів ринку минулих років, обрала політику виваженого фінансування нових договорів», - відзначає директор департаменту продажу та маркетингу компанії «Євро Лізинг» Анастасія Стєклова.
Фінансова криза змусила більшість лізингодавців відмовитися від нарощування обсягів та укладання нових договорів. Призупинення лізингових програм було пов'язане з погіршенням платіжної дисципліни - кількість прострочених платежів у компаніях становила від 20 до 30%. Якщо ж у портфелі договорів компанії більшу частку займало будівельне або автодорожнє обладнання, то проблемна заборгованість досягала 40%.
І хоча лізинг довгі роки існував як послуга для юросіб, зараз лізингодавці придивляються до фізичних осіб, плануючи створення нових продуктів спеціально для споживачів-фізосіб. «У міру розвитку в Україні лізинг справедливо почав привертати до себе увагу споживача, це було лише питанням часу. У перспективі ця тенденція тільки зміцниться. Вже сьогодні ми відчуваємо збільшення звернень фізичних осіб і збільшуємо частку договорів, що укладаються з ними. Якщо раніше в клієнтському портфелі вона не перевищувала 5-7%, то на сьогодні це близько 50% нових угод», - зазначає Людмила Золотарьова.
Хоча великі банківські бренди заявляють про неготовність працювати з «фізиками» через високі ризики. «У деяких компаній групи Райффайзен в інших країнах лізинг для фізосіб є основою бізнесу, в Україні подібних планів поки що немає через відсутність достатньої кількості потенційних лізингоотримувачів із необхідним рівнем доходів і прийнятним рівнем закредитованості», - стверджує Петер Оберауер.
Вартість лізингу виросла порівняно з 2008 р. незначно - до 13-14% річних (в іноземній валюті). Однак довгостроковий лізинг більше недоступний в Україні, і з метою мінімізації ризиків лізингодавці зменшують терміни лізингу до 1-3 років. Крім того, жорсткіший підхід до клієнта зробив лізинг недоступним для багатьох потенційних лізингоотримувачів. У перспективі пожвавлення ринку лізингу розпочнеться до кінця 2010 р., однак активне нарощування обсягів відбудеться не раніше другої половини 2011 р.
Ринок змінився
Генеральний директор Райффайзен Лізинг Аваль Петер Оберауер:
Ринок лізингу за останній рік набув ряду нюансів. По-перше, скоротилася кількість реально працюючих лізингових компаній. Із понад двохсот компаній, зареєстрованих наприкінці 2008 року, зараз продовжують фінансувати клієнтів не більше двадцяти. Решта займаються лише адмініструванням існуючих договорів. По-друге, лізингодавці почали відчутно зменшувати свої ризики. Більш лояльні умови пропонуються для власної техніки та обладнання лізингових компаній (переважно, вони були вилучені у клієнтів-боржників). Ця пропозиція має досить високий попит, тому що не кожне підприємство може дозволити собі придбання нової техніки в період кризи. Лізинг нових активів пропонується для клієнтів із позитивною кредитною історією або для клієнтів пов'язаних із лізингодавцями структур (банків, страхових компаній тощо). І третьою основною тенденцією є погіршення платіжної дисципліни клієнтів. Особливо гостро ця проблема помітна в будівельній сфері, тому що ця галузь відчула на собі наслідки кризи значно сильніше, ніж інші.
Повальна реструктуризація
Директор департаменту продажу та маркетингу компанії «Євро Лізинг» Анастасія Стєклова
Основні тенденції на ринку лізингу в 2009 році: збільшення середнього терміну лізингу поточних договорів - питома вага договорів на термін від 5 до 10 років у 3 кварталі 2009 року становила близько 39% проти 4,3% у 2008 р. Це пов'язано з реструктуризацією договорів через проблемну заборгованість лізингоотримувачів. Збільшення кількості операцій у сегменті фізосіб пов'язано зі зростанням активності автомобільних компаній. Можна констатувати зростання сум авансових платежів (до 35-50% проти 0% у попередні періоди), а також ставок за лізинговими договорами, що пов'язано із загальною ситуацією на фінансових ринках, а також збільшення кількості угод повторного лізингу. Основними напрямами діяльності компанії в 2009 р. були: поточне обслуговування корпоративних клієнтів і реалізація автомобілів, що вийшли з лізингу (в тому числі, повторний лізинг). Акцент було зроблено на комплексі сервісних послуг та послугах із управління автопарками.
А ви віддаєте перевагу кредиту чи лізингу? Відповісти
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (1)
оперативному лизингу, больше можно отнести на затраты и минимизировать прибыль
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)