Податкова вибиватиме найнижчі податки в Європі

Ухвалений Верховною Радою Податковий містить дискусійні моменти, які стосуються не тільки малого та середнього, але і великого бізнесу, а також доходів фізосіб.

Навіть зниження ставок основних податків навряд чи забезпечить детінізацію економіки без додаткових комплексних заходів, вважають експерти. Також неясно, чи не призведе зниження податків до формування істотних недонадходжень до держбюджету.

Які ставки податків передбачені Податковим кодексом

Ставка податку на прибуток підприємств поетапно знижується з 25% до 16%. Зокрема, з 2011 року вона знижується з 25% до 23%, з 2012 - до 21%, з 2013 - до 19% і з 2014 - до 16%.

Податковий кодекс також передбачає зниження ставки податку на додану вартість з 20% до 17% і введення автоматичного відшкодування ПДВ. При цьому з 1 січня 2011 до 31 грудня 2013 року ставка ПДВ становитиме 20%, а з 1 січня 2014 року - 17%.

Оподаткування доходів фізосіб, у відповідності з документом, буде здійснюватися за ставкою 15% для громадян з щомісячним доходом до 10 мінімальних зарплат і за ставкою 17% - для громадян з щомісячним доходом понад 10 мінімальних зарплат.

Податки у Європі вищі, ніж в Україні

На думку голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського, передбачені в кодексі ставки податків - одні з найнижчих в Європі і створюють сприятливі умови для роботи бізнесу.

"В Україні за 3 роки ми виходимо на 16% податку на прибуток підприємств (знижуючи його з нинішніх 25%). В Італії цей податок становить 31%, у Бельгії - 34%, у Франції - 33%, в Іспанії - 30%. Крім того, у нас для легкої промисловості вводиться нульовий податок на прибуток, підприємства з оборотом до 3 млн. гривень на рік - нульовий податок на прибуток. Це безпрецедентно", - говорить він.

Ставка ПДВ у Данії становить 25%, у Швеції - 25%, у Греції та Фінляндії - 23%, у Польщі - 22%, в Італії - 20%, додає Бродський. "А Україна за три роки виходить на 17%", - наголошує голова Держкомпідприємництва.

Аналогічна ситуація з оподаткуванням доходів фізосіб, зазначає Бродський.

"Податок на доходи фізичних осіб у нас 15% для тих, у кого доходи до 10 мінімальних зарплат, у кого доходи більше - 17%. У Швеції цей податок становить 56%, в Данії - від 38% до 59%, у Бельгії - від 25% до 55%, у Франції - від 10% до 48%, в Австрії - від 10% до 50%, в Німеччині - від 14% до 45%, в Італії - від 23% до 43%. А в Україну - від 15% до 17%. У нас дуже конкурентні податки", - говорить він.

Зниження податкового навантаження, як вважає голова Держкомпідприємництва, сприятиме розширенню бази оподаткування та зменшенню кількості так званих "оптимізаторів" та осіб, які не сплачують податки належним чином.

Порівняння ставок податків - не повна картина

Порівняння лише ставок податків в Україні і Європі, без урахування культури сплати податків, не цілком коректне, вважає керівник Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Дмитро Боярчук.

"Європейці платять порівняно високі податки тому, що існує так званий соціальний консенсус. Вони платять податки і отримують послуги від держави відповідної якості. Люди розуміють, що потрібно платити і вони знають, за що вони платять. Крім того, у них набагато кращим є адміністрування податків. Тому порівняння просто ставок податків у нас і за кордоном є не зовсім коректним ", - акцентує експерт.

Після зниження ставок податків в Україну надходження до бюджету або залишаться на нинішньому рівні, або кілька збільшаться, вважає він.

Повноваження Податкової компенсують низькі ставки податків?

Серед проблемних моментів Податкового кодексу експерти називають концентрацію на фіскальній складовій, тобто на забезпеченні необхідних надходжень до бюджету, для чого формуються досить широкі повноваження Державної податкової адміністрації.

У той же час детінізація економіки навряд чи може бути досягнута лише шляхом зниження ставок податків.

"Зниження, приміром, ставки податку на прибуток підприємств розраховано на детінізацію. Але мені здається, що цей момент трохи переоцінений. Саме зниження ставки не змінює ситуацію. Потрібні комплексні заходи. Якщо, приміром, Податкова і далі працюватиме так, як вона працює зараз, тобто тиснути на бізнес, вимагати авансові платежі, то не має значення, чи становить ставка податку 16% або 25%", - говорить експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій.

З урахуванням того, що ставки основних податків будуть знижуватися поступово, а ставка ПДВ - лише через кілька років, то різкий провал з бюджетних надходжень малоймовірний, вважає вона.

Позитивними аспектами кодексу експерти називають зменшення кількості податків і спрощення ряду процедур для платників податків.

"Деякі процедури будуть полегшені, кількість податків буде дещо зменшена. У результаті очікується, що за показником ведення бізнесу Світового банку в частині податкового законодавства України трохи підніметься в рейтингу. Але навряд чи значно", - прогнозує Олександра Бетлій.

Висока ймовірність того, що практика роботи Податкової залишиться такою ж жорсткою, як і зараз, додає вона.

Як повідомляв finance.tochka.net, 64% українців вважають, що мають право не платити податки, якщо держава не виконує свої зобов'язання перед громадянами, свідчить опитування.

18 листопада Рада ухвалила Податковий кодекс у другому читанні.

Також читайте огляд, що Податковий кодекс змінює для спрощенців.

Більше про те, як ухвалювали Податковий кодекс, як протестують підприємці та які наслідки прийняття документа читайте в спецтемі "Новий Податковий кодекс".

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!