Будинок Бубнова: реклама на фасаді (фото)

Прибутковий будинок купця Бубнова колись приваблював клієнтів фасадом з левами і квітучим садом.

Куришко Діана
журналіст
14 вересня 2011, 08:27
Київ
Будинок зазнав численних перепланувань і ремонтів © Олег Батрак, tochka.net

Наприкінці XIX - на початку XX століть майже весь центр Києва було забудовано приватними прибутковими будинками.

Їх будували для продажу або здачі апартаментів в оренду.

Прибуткові будинки не шукали за адресою. Варто було просто сказати перехожим назву: дім Родзянка, чи дім Морозова; і до них одразу показували дорогу.

Головне для власника прибуткового будинку було чимось виділитися, прикрасити будинок так, щоб його знали у місті всі.

Це була своєрідна реклама проекту, яка приваблювала клієнтів.

Так і з'явилися у Києві численні будинки з ліпниною, фігурами звірів і богів, античними колонами та мозаїками.

Саме завдяки такому змаганню у 1908 році у Києві з'явився будиночок з лев'ячими головами по вулиці Виноградній, зараз це вулицяПилипа Орлика.

To view virtual tour properly, Flash Player 9.0.28 or later version is needed. Please download the latest version of Flash Player and install it on your computer.

Голови левів

За даними історика і краєзнавця Станіслава Цалика, з початку ХІХ століття, коли землі на Липках почали продавати приватним особам, ділянку на сучасній вулиці Пилипа Орлика, 4 викупив києвознавець, один із засновників вітчизняної археології - Максим Берлинський.

Будинок, у якому мешкав знаменитий археолог, не зберігся. Уже згодом, 1876 року, садибу придбав інженер-підполковник Олександр Рубан. За його проектом на земельній ділянці звели дві нові будівлі. Проте, на жаль, і вони "не дожили" до нашого часу.

To view virtual tour properly, Flash Player 9.0.28 or later version is needed. Please download the latest version of Flash Player and install it on your computer.

З 1908 року садибою на вулиці Пилипа Орлика заволодів купець Арсеній Бубнов. Він і звів будинок у ренесансному стилі, який  існує тут і понині. Родина купця займала одні апартаменти в будинку, а решта квартир здавали в оренду.

Заохотити клієнтів підприємливий купець вирішив за допомогою багато прикрашеного фасаду у ренесансному стилі.

Так на будинку з'явилися голови левів з відкрити  пащами, балкони, пілястри у вигляді псевдоколон, обрамлені арками вікна.

Архітектурно було виокремлено центральний вхід в будинок.

З вулиці орендарі потрапляли до холу, оформленого у античному стилі, з ліпниною на стінах і стелі та псевдоіонічними колонами.

Апартаменти в будинку Бубнова були просторими завдякі високим стелям і великим вікнам.

Серед клієнтів, які винаймали житло у Бубнова, було чимало вчених і професорів. Зокрема, тут з родиною мешкав декан історико-філологічного факультету Київського університету Микола Бубнов.

To view virtual tour properly, Flash Player 9.0.28 or later version is needed. Please download the latest version of Flash Player and install it on your computer.

Приваблював орендарів у будинку невеличкий садочок у внутрішньому дворі. Зараз тут ростуть клени і горобина, а ще милують око кущі троянди і невеличкий фонтанчик.

Від квартир до суду

Всередині приміщення збереглося мало оригінальних інтер'єрів початку ХХ століття. Залишилися кілька залів з ліпниною, а ще декорування сходів.

Будинок зазнав численних перепланувань і ремонтів.  Адже після 1920 року в ньому оселилися працівники держбезпеки УСРС. А після 1945 року будівлю переобладнали під потреби Верховного Суду.

To view virtual tour properly, Flash Player 9.0.28 or later version is needed. Please download the latest version of Flash Player and install it on your computer.

Зараз у приміщенні знаходиться Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Дякуємо працівникам Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ за допомогу в підготовці матеріалу.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (9)

символів 999

Приєднуйтесь до нас

  • Facebook
  • Вконтакте
  • Twitter
  • Iphone
  • Android
  • Mobile
  • Rss