Кловський палац: архітектура, яка примушує посміхатись (фото)

Кловський палац - один з двох палаців, які збереглися у Києві після всіх війн і революцій.

Побудований як місце для прийому коронованих осіб, Кловський палац за свою більш ніж 250-літню історію палацом був дуже мало.

Він пережив багато пригод. Його руйнували і спалювали, в ньому розміщували продовольчі склади й військові госпіталі.

Але сьогодні він з першого погляду вражає своєю пишністю.

Від струмка до палацу

Наприкінці XVII - на початку XVIII століття територія, на якій розміщено Кловський палац, належала Лаврі. Тоді цю місцину називали "Клов" за назвою струмка, який ніс каміння й пісок і гучно "клокотав".

Ця місцевість почала заселятися тільки після того, як 1744 року Київ відвідала імператриця Єлизавета. В Києві не було жодного палацу, де могла б зупинитися коронована особа.

Саме тому після її візиту почали будувати Царський Маріїнський палац і, як зазначається в архівах, "Камінний дім на Клові". Дім, де могли б зупинятися почесні гості Києво-Печерської лаври.

Наразі палац закритий для відвідувань. Адміністрація розробляє положення про організацію екскурсій.

Почав будівництво двоповерхового палацу архітектор Василь Неєлов, а закінчував Степан Ковнір - архітектор Києво-Печерської Лаври.

Проте Кловському палацу так і не судилося виконувати свою основну роль - приймати коронованих осіб. Після того, як будівлю відібрали в Києво-Печерської Лаври й передали місту, у приміщеннях палацу розміщували і військовий госпіталь, і склади продовольчих товарів, і першу чоловічу гімназія, а також - жіноче духовне училище.

Перша чоловіча гімназія була найпрестижнішою гімназією серед киян. Тут викладали професори університету імені святого Володимира. Випускник гімназії прирівнювався до студента 3-го курсу університету.

Після чоловічої гімназії в палаці розмістили жіноче духовне училище, яке проіснувало тут до 1919 року. Саме в цей час палацу добудували третій поверх палацу.

Інститут,музей і суд

Під час громадянської війни палац зазнав великих руйнувань. 1919 року його майже знищили.

Від архітектури XVIII - XIX століття майже нічого не залишилось. Але киянам вдалося відстояти Кловський палац і зберегти його.

У 30-х роках ХХ століття тут розмістили наркомат тяжкої промисловості, а після Другої Світової  війни Інститут геології.

У 70-х роках палац пофарбували у блакитний колір і відновили ліпнину. У палаці поселився музей Великої Вітчизняної війни, який проіснував тут до 1982 року. З 1982 й до 2003 року приміщення палацу займав музей історії Києва.

А з 2004 року після масштабної реставрації до палацу переїхав Верховний Суд України.

Голуби й пелікан

Палац знаходиться за адресою: вулиця Пилипа Орлика, 8, неподалік від станцій метро Хрещатик та Арсенальна.

На долю Кловського палацу випало чимало випробовувань. Він горів вісім разів. Ніхто не знає, який вигляд мали його інтер'єри у XVIII- XIX століттях. Не збереглося жодного ескізу чи картини, жодної архітектурної деталі внутрішнього оздоблення.

За припущеннями істориків, палац побудували у стриманому стилі, як лаврський будинок. Тому 2004 року його вирішили відреставрувати в такому ж стриманому благородному стилі.

Конференц-зала Верховного Суду дуже затишна. Стіни прикрашені гіпсовою ліпниною у вигляді голубів - символів миру, снопів - символів щедрості, а також картушами омега - це архітектура,яка посміхається.

Парадні сходи палацу виконані з граніту - символу твердині. Сходи прикрашені статуями символами чеснот  Справедливості, Поміркованості, Неупередженості, Хоробрості. На стінах в коридорі ліпнина - пелікан, який годує дитинчат своєю плоттю. Це символ жертовності.

Головний зал засідань суду має оздоблення на тему становлення державності України. По периметру зали на стінах розміщені розписи із зображеннями князя Ярослава Мудрого з Руською правдою, гетьмана Пилипа Орлика з першою конституцією України, першого президента України Михайла Грушевського з четвертим універсалом.

Також зала прикрашена гербами України різних часів - гербом стародавньої Русі ХІ-ХІІ століття, гербом України 1710 року, і сучасним гербом. Щоб зала візуально здавалася більшою, її оздобили дзеркалами. А стелю підняли за рахунок горища.

Вестибюль Кловського плацу оздоблений прикрасами, що підкреслюють нестримний плин часу. На стінах розміщено ліпнини й картини із зображеннями зими, весни, літа й осені.

• ЧИТАЙТЕ: історія про Шоколадний будиночок

Дякуємо адміністрації Верховного Суду України за допомогу в підготовці матеріалу.

• ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ ФОТО: музей-аптека

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!