Україна програла суд в’язню

У своєму позові від 10 липня 2001 року Ісаєв скаржився на відсутність належного медогляду під час затримання, тривалість утрмання під арештом і розслідування справи.

В ході слухання справи суд встановив, що 18 жовтня 1995 року Ісаєв був затриманий за незаконне зберігання зброї. 21 жовтня 1995 року йому також було висунуто звинувачення в здійсненні крадіжки. 2 червня 1997 року Ленінський районний суд Харкова засудив Ісаєва до 3,5 років ув'язнення за незаконне зберігання зброї, при цьому справа про крадіжку була відокремлена  за три дні до цього рішення суду.

6 серпня 1997 року Ісаєв був амністований, проте 6 листопада 1997 року його знову затримали в рамках розслідування справи про крадіжку. Після цього справа, за якою в цілому було затримано 14 осіб, кілька разів направлялась до суду, проте поверталася на додаткове розслідування.

Починаючи з 1996 року, в ув'язненого розвинулося захворювання малогомілкового нерва, яке  поступово привело до часткових парезів правої руки і ноги.

У слідчому ізоляторі, в якому утримували Ісаєва, йому не могли надати належну медичну допомогу. Разом з тим, суд тільки з четвертої спроби погодився замінити утримання під вартою на підписку про невиїзд за станом здоров'я. Це рішення було схвалене 1 жовтня 2003 року.

Рішення щодо провини обвинуваченого в здійсненні пограбувань було винесена судом 29 липня 2004 року, коли Харківський райсуд засудив Ісаєва до 5 років 11 місяців і 25 днів ув'язнення.

У своєму рішенні від 28 травня 2009 року Європейський суд постановив, що в справі Ісаєва держава Україна порушила три статті Конвенції з прав людини. Зокрема, це стаття третя в частині надання адекватної медичної допомоги при утриманні під вартою, параграф третій статті п'ятої про тривалість утримання під вартою і параграф перший статті шостої про тривалість розслідування справи.

Ніяких відшкодувань з боку України на користь позивача рішенням суду накладено не було.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!