Про те, які питання обговорюватимуться цього року на дебатах, а також чого вже вдалося досягти завдяки проведеним раніше дебатам, розповіла директор фонду «Ефективне управління» Наталія Ізосімова.
Які теми обговорюватимуться на дебатах наступного року?
Конкретних формулювань поки що немає. Ми над ними думаємо. Але загальні блоки тем визначені. Це - економічний розвиток регіонів, наука та інновації, реформа системи освіти, адміністративна реформа, російсько-українські відносини. Нещодавно спільно з газетою «Ведомости» ми проводили в Москві конференцію з питань українсько-російських економічних відносин. Друга секція конференції пройшла у форматі дебатів. Інтерес до них виявився величезним - московська аудиторія була буквально поглинена дискусією, яка, до речі, велася у дуже конструктивному ключі. Оскільки тема резонансна, то ми вирішили обговорити її також в Україні.
Які ідеї, запропоновані Фондом уряду і парламенту, вдалося втілити в життя?
До конкретних результатів нашої роботи в цьому напрямі можна зарахувати законопроект «Про державне і приватне партнерство», який ми допомагали розробляти парламентському комітету з промислової і регуляторної політики і підприємництва, закон «Про акціонерні товариства», у підготовці якого ми також зіграли чималу роль. Зараз декілька робочих груп працюють над нормативними актами, які стосуються процедури банкрутства, спрощення процедур ведення бізнесу, створення інституту саморегульованих організацій і т.д. Усі ці законопроекти мають реформаторський характер.
Яким чином фонд складає рейтинг конкурентоспроможності регіонів України і чим він відрізняється від інших аналогічних досліджень?
Ми складаємо рейтинг конкурентоспроможності України та її регіонів спільно зі Світовим економічним форумом і за його методологією. Це найстаріший продукт СЕФ на світовому ринку - йому понад тридцять років. Він дає інформацію, яка допомагає ухвалювати урядам та інвесторам точні економічні рішення, визначитися з пріоритетами.
Конкурентоспроможність України СЕФ аналізує з 1997 року. Але вже другий рік поспіль, завдяки підтримці нашого фонду, разом з визначенням глобального рейтингу Україна отримує рейтинг конкурентоспроможності окремо взятих регіонів. У його основі лежать 12 параметрів, які відображають чинники успішного ведення бізнесу - рівень розвитку і якість державних і фінансових інститутів, розмір внутрішнього і зовнішнього ринку, ефективність ринку товарів і праці, якість інфраструктури, систему початкової і вищої освіти та ін.
Українські регіони в такому аспекті ніхто ніколи не оцінював, у будь-якому випадку, так системно, публічно і прозоро. В 2008 році ми провели оцінку 12 областей, в 2009 - 15, а в 2010 році кількість досліджуваних регіонів плануємо збільшити до 17.
З якими труднощами довелося зіткнутися при підготовці рейтингу?
Перш за все, звичайно, з браком даних, - зі статистикою в країні проблема, а в регіонах - просто біда. Друга складність мала суб'єктивний характер - не всі регіони були готові до того, що їх порівнюють з іншими регіонами не з погляду того, скільки тонн пшениці вони змолотили або скільки тонн чавуну виплавили, а за іншими параметрами, які дозволяють порівняти аграрний регіон з індустріальним, а індустріальний з туристичним. Ці параметри працюють у всьому світі. Ті регіони, які побачили, що з цієї глобальної точки зору не все так добре, як їм здавалося, були розчаровані і не дуже задоволені методикою. Але загалом дослідження отримало дуже позитивний відгук.
Чи допоміг цей рейтинг у здійсненні ще одного проекту фонду - проекту економічного розвитку регіонів - Львова і Донецької області?
Результати рейтингу стали передумовою для цього проекту. У виборі майданчиків ми керувалися простими критеріями. Перший - регіон повинен бути економічно значущим для країни. Другий - регіон повинен мати таку економічну структуру, щоб стратегії розвитку можна було поширювати на інші регіони такого ж типу. Так були вибрані Донецька область як промисловий регіон і місто Львів, де економіку визначають малий і середній бізнес. Відштовхуючись від цього, для Львова і Донецької області були визначені кластери, які повинні стати локомотивами їх економічного зростання. Для Донецького регіону це сільське господарство, металургія і машинобудування, для Львова - кластери туризму і бізнес-послуг. А зараз ми залишилися у цих регіонах ще мінімум на півроку, щоб забезпечити механізми впровадження цієї стратегії. Унікальність проекту полягає саме у націленості на кінцевий результат і в тісній взаємодії з владою і бізнесом.
Географічно Львів і Донецьк є двома крайніми точками України. Чи виявився під час здійснення проекту розлом (економічний, ментальний) між цими регіонами?
Звичайно, це різні регіони з багатьох точок зору. Але я переконана, що якими б не були відмінності, і якою б не була риторика політиків щодо цих відмінностей, людей в основному об'єднує економіка. Ми всі хочемо економічної стабільності і фінансового добробуту. Ентузіазм, з яким і в Донецьку, і у Львові команди представників місцевої влади і бізнесу працюють над проектами економічного розвитку своїх регіонів, це тільки підтверджує. Більш того, ми бачимо, як в результаті цієї роботи створюються самодостатні структури, які не повинні впасти після зміни влади. Люди, які входять до складу робочих груп, кластерів, що займаються розвитком, активно взаємодіють, координують зусилля, залучають інвесторів. Дай бог, щоб у нас усіх вистачило терпіння і сили довести цю роботу до кінця.
Детальніше про дебати читайте тут.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (2)