Десятиліттями КПРС говорила радянським людям, що капіталізм - це крадіжки і бандитизм.
А потім Михайло Горбачов сказав: "Товариші, ми всі маємо стати капіталістами!" - і всі його зрозуміли відповідно до настанов Компартії.
За розпад Радянського Союзу Горбачов у світі отримав Нобелівську премію миру, а у себе на батьківщині - прокльони та анекдоти.
Реакція людей на історичні події у різні часи була різною - tochka.net вирішила відтворити 20-річну історію незалежної України в анекдотах.
Кравчук між крапельками
У передчутті розпаду СРСР Україна у фольклорі не квапилася ставати незалежною.
Наприкінці 1980-х був популярним анекдот: якщо Радянський Союз розпадеться, то УРСР буде єдиною республікою, яка в ньому залишиться.
Утім, у жарті є дещиця правди: СРСР таки розпався, а анекдотичне місце України посідає Білорусь.
Першим президентом України став Леонід Кравчук, який якось сказав:"Маємо що маємо", - при цьому не уточнюючи, де ділося те, що було.
В українців Кравчук метафорично асоціювався з хитрим лисом і "тачкою-кравчучкою".
На початку 1990-х був популярний такий анекдот.
Приходять Джордж Буш-старший, Борис Єльцин і Леонід Кравчук до Бога. Кожен вирішив дізнатися про те, коли ж нарешті в його державі запанує повний добробут.
Бог глянув у Книгу Доль і каже до Буша: "Американці досягнуть благоденства і процвітання за десять років". Буш зажурився: "До того часу мій термін президентства закінчиться... "
"А російський народ досягне процвітання за сто років", - каже Бог Єльцину. "Не доживу я", - зажурився Єльцин. "А коли ж український народ досягне повного процвітання? " - запитав Кравчук. Бог подивився у Книгу Доль, зажурився і сказав: "Не доживу я... "
Хитрість Кравчука також оспівана. До речі, він і сам любить розказувати про себе цей анекдот. "Виходить якось Кравчук, а на дворі дощ. Охоронець розкриває над ним парасольку. А Кравчук відмахується: "Не треба, я сам якось - між крапельками".
Щоправда, з часом репутація Кравчука явно зіпсувалася. Двоє кумів в Україні спілкуються після політичного шоу, яке подивилися по телевізору.
- Куме, а як розуміти те, що Литвин назвав Кравчука повією?
- Серед політиків це слово означає те саме, що й колега.
Кучма і свобода після мітингів
Епоха "кравчучок" скінчилася - їм на зміну прийшли "кучмовози". Так народ прозвав тролейбуси, які почали випускати на космічному гіганті "Південмаш" після того, як його директор Леонід Кучма став президентом України.
У перші роки правління Кучми жартували не лише з нього, а й з голови його Адміністрації, а нині міністра освіти Дмитра Табачника. У народі ходив анекдот: "Ким працює Леонід Кучма? Президентом в Адміністрації Табачника".
Після прийняття Конституції 1996 року жартували: "Чим відрізняється Конституція України від Конституції США? " - "Конституція України гарантує свободу мітингів, слова, зібрань, демонстрацій, а Конституція США - свободу після мітингів, після слова, після зібрань, після демонстрацій".
Це були буремні 1990-ті - часи банд, убивств і кривавих публічних розстрілів. Під час похорону депутата Євгена Щербаня, якого вбили в 1996 році, виступає Леонід Кучма. "Товариші! Сьогодні вбили нашого побратима, Євгена Щербаня..." - Голос із натовпу: "Кого, кажете, вбили? " - Кучма до Павла Лазаренка: "Павле Івановичу, поясніть товаришу". - Лазаренко: "Кого треба, того і вбили".
Тоді країна все ще звикала до багатопартійності та кепського намагання кожного найдрібнішого політика створити власну політичну силу.
До Кучми під час його візиту до США підходить представник місцевого благодійного фонду та пропонує прийняти як гуманітарну допомогу Україні партію презервативів. "Навіщо? - здивувався Кучма. - Минулого тижня Мін'юст уже зареєструвало в Україні таку партію".
Партія з Х та У
Після парламентських виборів 1998 року з'явилася публічна опозиція до Кучми, а партій помітно побільшало. Народ гумором відреагував на загальну лібералізацію кінця 1990-х
- Це з'їзд "Зелених"?
- Ні, це мітинг голубих.
- Ой, перепрошую, я ж дальтонік.
Тоді ще був живий національний лідер В'ячеслав Чорновіл, але мало хто вірив у возз'єднання розколотого РУХу.
На іспит приходить дівчина, наскільки вродлива, настільки й тупа. Викладач вирішує "витягнути" її бодай на "четвірку".
"Скажіть, будь ласка, яких українських політиків ви знаєте? " - "Кучма..." - невпевнено промовляє дівчина. - "А ще? " ‑ "Чорновіл... " - шепоче студентка. - "Добре, а яку партію очолює Чорновіл? " - Студентка змовкає, даючи зрозуміти, що на цьому її пізнання про українське політичне життя вичерпані.
Викладач підказує: "У назві цієї партії є літери Х і У, а всього літер - три... " - Обличчя студентки прояснюється і вона готова відповісти - зрозуміло, що. Викладач теж розуміє і робить превентивну підказку: "А ще в цьому слові є літера Р". Студентка - здивовано - "ХУР??? "
Наразі Кучма ‑ єдиний президент, який протримався в кріслі два терміни. У 2000-х багато хто вірив, що він зможе протриматися й третій термін. У Леоніда Кучми питають: "Хто буде новим президентом України? " - "Звісно, я! " - "А якщо за вас не проголосують? " - "Тоді в України буде старий президент".
Другий термін не додав Кучмі популярності, а в фольклорі з'явилися дуже злі анекдоти.
Їхав Кучма з водієм селом і збив порося. Кучма свариться на водія: "Що ти накоїв, телепню! На ось $300. Йди в село, заплати господареві свині. "
Повертається водій аж на ранок і п'яний, як чіп.
- Де тебе носило? І чого ти п'яний? - кричить Кучма.
- Та я прийшов у село. Кажу: люди добрі, я водій Кучми. Я цю свиню вбив. І тут мені всі почали наливати...
Ющенко і криза
2000-ні роки - час кризи, повільного економічного відновлення і покращення добробуту українців. На горизонті ‑ обличчя молодих політиків. Найпопулярнішим серед них був Ющенко, особистість якого одразу почала обростати анекдотами.
Приїхав Леонід Якубович зі своїм шоу «Поле чудес» до Києва. Запросив на гру Кучму, Тігіпка та Ющенка. Оголошує завдання:
- Вы должны угадать слово из шести букв, характеризующее экономику Украины.
Першим крутить барабан Кучма:
- Літера З!
- Есть такая буква (відкриває літеру посередині слова).
Кучма крутить барабан далі.
- Літера П!
- Нет такой буквы!
Крутить барабан Тігіпко.
- Літера Ц!
- Нет такой буквы!
Хід переходить до Ющенка.
- Я можу назвати все слово
- Пожалуйста!
- Кризис
- Правильно! Вы выигрываете приз!
Тигипко до Кучми: "Леоніде Даниловичу, я, як і ви, був переконаний, що п...ц, але якщо Ющенко з Якубовичем кажуть, що це тільки "кризис", то ще не все втрачено"!
Поняття "темники", тобто інструкції з адміністрації Кучми, які цензурували роботу телебачення, теж знайшло своє місце в анекдотах у 2003 році.
Сидить Віктор Медведчук і пише чергового "темника": "14 листопада... Акції Блоку Юлії Тимошенко... Прохання - ігнорувати... 15 листопада... Прес-конференція Олександра Мороза... Прохання - ігнорувати". Розверзлося небо, з'явився Бог: "Вікторе! Побійся Страшного Суду! Як ти не боїшся гріха! " Медведчук скептично поглянув: "1 грудня... Страшний Суд... Прохання - ігнорувати".
До і після революції
Під час Помаранчевої революції активно вижартовували Кучму.
2004 рік. Помаранчева революція. Кучма нервово ходить по кабінету. А на стіні висить його портрет.
- Льоню, чого ти нервуєш? - питає портрет.
- Та народ щось повстає. Мабуть, знімуть мене,- нервово відповідає Кучма.
- Ні, Льоню, мене знімуть. А тебе повісять, - каже портрет.
Цей песимістичний прогноз почав справджуватися тільки тоді, коли до влади повернувся Віктор Янукович. Хоча за Ющенка йому було непереливки.
У 2005 році після того, як Путін 15-й раз привітав Януковича з перемогою на президентських виборах, Янукович образився: "Вово, ну годі підколювати!"
Ходив і такий анекдот:
- Куме, чули, як москалі називають президента Ющенка?
- І як же?
- Янукович.
Нові часи - нові герої. Точніше, героїні. Антикризова програма прем'єра Юлії Тимошенко в народних устах мала такий вигляд: Скоротити витрати державного бюджету - скоротити витрати на вибори; - скоротити витрати "Росукренерго"; - скоротити президента.
Але коли Янукович таки став Президентом, жарти змінилися.
Вчительці української мови приснився страшний сон: Азаров диктує, а Янукович пише...
Дізнавшись, що Янукович досяг пенсійного віку, Черновецький прислав йому два кілограми гречки.
Утім, не більш приязно українці думають про більшість політиків.
Депутат на прийомі в психіатра: - Лікарю, в мене «розтроєння» особистості: кажу одне, думаю про друге, роблю третє. - Заспокойтеся, це свідчення, що ви цілком нормальний політик.
Читайте також, де Янукович, Медведєв і Лукашенко зустріли 24 серпня 1991 року.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (4)
Слабые анекдоты, даже улыбки не вызвали.
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)неплохие есть анекдоты, может кто еще допишет что не вошло сюда?
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)В советские времена говорили что БАМ с одного края строили те,что слушали анекдоты ,а с другого - те,что рассказывали
Прокоментувати Мені подобається (3 користувачам)анекдот с портретом мне понравился :)
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)