Закон про мови: як документ змінює життя українців (інфографіка)

Закон про мови вимагає чималих видатків. Експерти називають цифри від 17 до 50 млрд грн. щорічно.

Ці гроші підуть на розширення штатів суддів, учителів, перекладачів, друк додаткових бланків та інше.

Розбираємося у тексті та знаходимо недоладності в законі про мови, що набув чинності минулого тижня.

І хоча президент пообіцяв, що робоча група внесе в нього зміни, але поки що країні жити за прийнятим законом про мови.

Сфера двомовності

Другу мову закон дозволяє використовувати у роботі місцевої влади, судочинстві, в освіті, науці, оформленні документів, теле- та радіомовленні, кінопрокаті, рекламі (детальніше дивіться інфографіку).

Експерти вже підрахували, у що може вилитися Україні багатомовність. Називають цифри - від 17 до 50 млрд грн. щорічно.

easel.ly

Залишається і кілька царин, де використовується лишень державна мова. Наприклад, адреса на конвертах листів пишеться українською, договори та карти укладаються нею. А ще державна мова - єдина мова Збройних сил України.

• ЧИТАЙТЕ: Закон про мови може нанести збитки виробникам пива

Закон дозволяє громадянам подавати до суду на тих, хто порушує їхні мовні права і свободи та навіть звертатися до уповноваженого з прав людини Верховної Ради.

Освіта

Найбільше занепокоєння противників закону про мови викликає те, що популяризація та державне лобіювання української мови тепер обмежується вибором видавців, радіостанцій та телекомпаній і батьків у навчанні їхніх дітей.

• ЧИТАЙТЕ: Закон про мови: хвилі народного гніву не буде?
  

У школах може повернутися картина, характерна для східних та південних регіонів початку незалежності, коли всі предмети викладали російською мовою і лише українська мова та література - українською. Згідно закону, у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням регіональними мовами вивчення предметів ведеться тільки на них.

Експерти підрахували, що багатомовність може коштувати Україні від 17 до 50 млрд грн. щорічно.

Цікаво виглядає отакий пасаж в законі: "В усіх загальних середніх навчальних закладах забезпечується вивчення державної мови і однієї з регіональних мов або мов меншин". Тобто, навіть якщо у місцевості не набирається 10% нацменшин, вчити якусь з їхніх мов зобов'язані всі школярі? Обсяг вивчення при цьому  визначає місцева рада.

Теле-, радіо-, кіно

Дозволяється дублювати та титрувати фільми мовою нацменшин "на замовлення дистриб'юторів і прокатників з урахуванням мовних потреб споживачів". Телерадіокомпанії можуть на власний розсуд вести мовлення регіональними мовами, а обсяг ефіру  визначається "самими мовниками".

• ЧИТАЙТЕ: Пристрасті навколо закону про мови: чи є загроза українській мові

Неможливо пройти повз такого нововведення, як "схожість мов". Воно зустрічається у частині щодо прийому радіо- і телепередач із сусідніх країн. Вказано, що вони транслюються "такими самими або схожими до державної мови або до регіональних мов і мов меншин України мовами". Хто і як визначатиме схожість мов - незрозуміло.

Особливе ставлення

У законі всюди підкреслюється, що українська мова залишається єдиною державною мовою і обмеження її використання неприпустиме.

Однак і особливе ставлення до російської відчувається. Наприклад, кілька разів у тексті закону російська мова фігурує окремо в контексті: "російською та іншими регіональними мовами або мовами меншин", "можуть розповсюджуватися у перекладі цією регіональною або російською мовою".

А ось у розділі про мови інформатики чомусь вказано, що "основними мовами інформатики в Україні є українська, російська та англійська мови".

Рідна мова

У законі  вказані 18 мов, що можуть бути регіональними, якщо у територіальній одиниці носіями якоїсь з них є не менше 10% населення. Дані братимуться з всеукраїнського перепису населення, з графи "рідна мова". Нагадаємо, що останній перепис проходив аж 2001 року.

• ЧИТАЙТЕ: У Харкові заборонили захищати мову через загрозу ДТП

Цікаво, що "рідна мова" в законі - це перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві. А що робити людям, які, наприклад, у дитинстві розмовляли українською, а переїхавши до російськомовних регіонів, почали розмовляти російською?

Без перепису

Є й інші варіанти окрім перепису. Наприклад, якщо місцеві мешканці назбирають на підтримку мови більше ніж 10% підписів усього населення регіону. Або  просто місцева влада може визнати мову регіональною, носіїв якої менше 10%- "з урахуванням конкретної ситуації".

• ЧИТАЙТЕ: Янукович підписав закон про мови

Це дає шанс русинській, караїмській та іншим мовам малочисельних національних меншин.

Наприклад, на сайтах Закарпаття вже кажуть, що "головним завданням для русинських організацій буде агітація жителів Закарпаття... записуватися русинами". 

Нагадаємо, що 8 серпня Віктор Янукович підписав закон про мови. Закон набув чинності 10 серпня.

Читайте всі подробиці у спецтемі "Закон про мови", а також дізнавайтеся найцікавіші новини від news.tochka.net на Facebook та Twitter!

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!