Жертви моди в історії: осині талії та лотосові ніжки (фото)

У різних культурах люди робили заради моди шокуючі речі.

Бірманський народ падонг © Getty Images

Історія вчить нас, що уявлення людей про прекрасне часом штовхали їх на жахливі вчинки. Матері спотворювали своїм маленьким донькам ноги і примушували їх роками терпіти недитячі страждання, а косметологи труїли модниць свинцем, миш'яком і ртуттю.

Сьогодні news.tochka.net розповість про жертв моди.

Лотосові ніжки

Протягом тисячоліття у Китаї крихітні ніжки вважалися чи не головною чеснотою жінки. У віці шести-семи років дівчаткам починали бинтувати ступні.

Всі пальці за винятком великого, щільно притискалися до підошви. Потім ступню обмотували вздовж, щоб вигнути її у формі дуги. Регулярно змінювали взуття, щоразу менше за попереднью пару. Для дитини це були страшні тортури. Ноги розбухали, сочилися кров'ю і гноєм, кістки ламалися.

Через два-три роки, якщо дівчинка виживала, нога була "готова". Довжина ступні не перевищувала 7-10 см. Молода китаянка з великим трудом могла ходити без сторонньої допомоги. При цьому нога деформувалася настільки, що була мало схожа на людську кінцівку.

Бинтование ног в Китае, фото 1902 года

Безпорадність, з одного боку, свідчила про знатне походження. Це означало, що дівчина не знає роботи, і навіть ходити їй немає потреби - її носять на руках слуги. З іншого боку, покалічені ноги допомагали контролювати дівчину, слідкувати за її моральністю та гарантували, що вона не піде кудись на побачення.

Крихітні ступні жінки порівнювалися з квіткою лотоса або лілії, а сама процедура називалася "Золоті лотоси". Завдяки цьому заняття коханням у Китаї називалося "прогулянка між золотих лотосів".

У різних регіонах Китаю існувала мода на різні способи бинтування ніг. Десь була в пошані вужча ступня, десь - коротша. Налічувалося кількадесят різновидів - "пелюстка лотоса", "молодий місяць", "струнка дуга", "пагін бамбука" тощо.

Чим меншою в дівчини була нога, тим більше зростала її "ринкова вартість", тобто шанси вдало вийти заміж. Вважалося, що власниці природних, великих ніг позбавлені головної відмінності від чоловіка.

При цьому чоловікам слушно радили не знімати пов'язки з жіночих ніг, задовольняючись їхнім виглядом у взутті, інакше "естетичне почуття буде ображено". У ліжку китаянка не розлучалася з черевичками.

Ноги мили окремо від решти тіла, і ніколи в присутності чоловіка. Крім страхітливого вигляду вони жахливо пахли. Після миття їх заливали галуном і парфумами і забинтовували знову, наче мумію.

Бинтование ног в КитаеБинтование ног в Китае

Сповивання ніг загрожувало серйозними наслідками для здоров'я. У ступнях порушувалася нормальна циркуляція крові, що нерідко призводило до гангрени. Нігті вростали в шкіру, ступня вкривалася мозолями. Від ніг ішов жахливий запах. Через постійні навантаження на стегна й сідниці ті набрякали, тому чоловіки називали їх "спокусливими". Крім того, жінка з покаліченими ногами вела сидячий спосіб життя, що теж призводило до проблем.

Такий звичай з'явився ще за династії Тан, в ІХ столітті, і проіснував до середини ХХ-го століття, поки його повністю не викорінили комуністи. Якщо в стародавні часи сповивати ноги почали представники вищих шарів суспільства, то потім ця практика поширилася навіть серед бідних селян, адже в Китаї було не прийнято, щоб жінка займалася сільськогосподарськими роботами. І саме в селах сповивання ніг відмерло в останню чергу.

Деформація черепа

Багато стародавніх народів деформували череп дитини, щоб згодом її голова мала потрібну форму. Це досягалося доволі простими способами. Кістки черепа немовляти дуже пластичні. Навіть якщо залишати його на довгий час у жорсткій колисці, то його потилиця стане пласкою.

Для деформації застосовувалися спеціальні шапочки, бинти, дощечки. У багатьох випадках немовля гинуло або залишалося імбецилом.

В африканському племені мангбету вродливими вважаються витягнуті, баштоподібні, як у єгипетських фараонів, голови. Для цього голови новонароджених стягують мотузками. Люди з такою формою черепа називаються акроцефалами.

Акроцефалия в африканском племени мангбету

Сильно деформували свої голови представники народу Паракас, який жив на території сучасного Перу в 700-100 роках до нашої ери. Археологи знайшли черепи не лише акроцефалів, а й тригоноцефалів (трикутна форма), і навіть якихось жахливих "цефалів", голова яких була здавлена ​​вздовж і поперек, створюючи неймовірну форму.

На території Криму черепи немовлят деформували сармати, готи, алани й гуни. "На самих обличчях його дітей вже є печать якогось жаху. Круглою масою підноситься його здавлена ​​голова", - писав про народ гунів галло-римський поет Сідоній Аполлінарій.

Мода на кругле обличчя в Стародавній Русі призвела до того, що немовлят розпарювали в бані і впливали на череп, формуючи "правильну" круглу форму.

У деяких регіонах традиція штучної деформації черепа доходить майже до наших днів. У Франції ще в XIX столітті нянечки з допомогою масажу робили голову дитини округлою. У Туркменістані до 1940-х років і дівчаткам, і хлопчикам надягали на голову тюбетейку, яку обмотували деформуючими бинтами.

Вчені припускають, що головна мета деформації черепа - підкреслити високий соціальний статус людини. Є також версія, що деформуючи череп, люди намагалися розвинути одні частки головного мозку і придушити інші, таким чином, створюючи людину потрібного інтелектуального типу.

Шия жирафа

У деяких народів вважається вродливою жінка з дуже довгою шиєю. Так, жінки народу падонг, або каян, що живе у М'янмі й Таїланді, витягають шиї за допомогою металевих обручів.

Приблизно з п'ятирічного віку дівчаткам починають одягати на шию мідні спіралі. Поступово кількість кілець збільшується, поки не досягне кількох десятків. Доросла жінка може носити на собі чотири-п'ять кілограмів таких кілець.

При цьому сама шия майже не видовжується. Рентгенівські знімки показали, що деформується плечова зона. Під вагою кілець опускається плечовий пояс, який кріпиться до скелету за допомогою одного лише суглоба. Іноді спіралі робляться дуже високими, і жінка не може повертати або нахиляти голову і постійно піднімає підборіддя.

Бирманский народ Падаунг

Якщо зняти ці кільця, то шия може зламатися, бо за час носіння прикраси м'язи атрофуються і вже не можуть підтримувати хребет. Втім, якщо висота спіралі була не дуже великою і не прилягала щільно до підборіддя, жінка може її зняти без наслідків.

Чому у падонгів з'явилася така мода, невідомо. В інших племен звичаї каліцтва жінок були пов'язані з бажанням зберегти їх усередині громади, грубо кажучи, щоб чужі на них не зазіхнули. Зараз жінки-падонги продовжують витягувати шиї, бо це приваблює туристів і приносить гроші.

Такий самий звичай існував у південноафриканського племені ама-ндебеле. На дівчаток із 12 років починали надягати латунні обручі, витягаючи шию до 40-50 см. Зараз ця традиція вже майже зникла.

Пласкі груди

У середньовічній Європі для жінки вважалося гарним мати маленькі груди. Такий канон краси витікав із християнського світогляду і культу Богородиці.

Середньовічне богослов'я вважало тіло темницею душі, і це відбилося на пропорціях жіночої фігури. Форми мали бути аскетичними. Високо цінувалися дрібненькі ручки й ніжки, худі стегна, пласкі груди, витончена довга шия, високий виголений лоб, видовжений овал обличчя, бліда шкіра, світле волосся, тонкі губи. Жінка мала нагадувати безтілесного янгола.

Для того, щоб груди були пласкими, їх бинтували або перетягували металевими пластинами. Це робилося ще маленьким дівчаткам, щоб молочні залози не розвивалися.

При цьому середні віки пестували культ материнства, вищим ідеалом якого була Діва Марія. Тому за всієї субтильності середньовічна жінка повинна була мати круглий живіт, який надавав фігурі S-подібного обрису. Щоб нагадувати вагітних, панянки спеціально збільшували собі живіт, підкладаючи спеціальні подушки.

Центральная панель триптиха "Суета земная", Ханс Мемлинг, 1485 год

Отруйна косметика

Протягом практично всієї історії Європи вродливим вважалося бліде обличчя. Колір обличчя відрізняв шляхту від простолюдинів, шкіра яких була грубою від роботи і засмагала на сонці. Щоб підкреслити блідість, панянки мазалися свинцевими і цинковими білилами. Шкіра швидко в'яла, а ній з'являлися виразки. Отруйні цинк і свинець поступово отруювали модницю, нерідко призводячи до летального результату.

Заради блідої шкіри також робили кровопускання і пили оцет.

У XVII-XVIII століттях жінки покривали обличчя особливо товстим шаром білил. З'явилися шафи для напудрювання - дама, вбравшись і спорудивши зачіску, заходила у таку шафу і сипала на себе пудру, яка складалася з рисового крохмалю, свинцю, вісмуту та миш'яку. Рисова пудра з додаванням свинцю прийшла з Китаю. Китаянки і японки так само страждали від отруєнь заради краси.

Щоб очі були виразними, європейки капали в них беладонну. Та розширювала зіниці, очі здавалися чорними і блискучими. Наслідком цього бувала сліпота і галюцинації.

Маркиза де Помпадур. Дамы XVIII века закапывали в глаза белладонну

В XIX столітті з початком правління королеви Вікторії вважалося витонченим мати нездоровий вигляд. Панянки не лише вибілювали обличчя токсичними свинцевими білилами, а й малювали на шкірі блакитні прожилки. Жінки також спеціально недосипали, щоб з'явилися темні кола під очима. Вікторіанське бліде обличчя залишалося в моді до 1920-х років.

Старовинна помада виготовлялася з сульфіду ртуті, або кіноварі. Були також кіноварні рум'яна. Ртуть входила і до складу фарб для волосся. Брови і вії чорнили отруйною сурмою.

Якщо в Росії XVII століття селянки фарбували губи соком вишні і буряка, а брови - сажею, то дворянки зловживали отруйними фарбами.

"Очі, шию і руки фарбують різними фарбами, білою, червоною, синьою і темною: чорні вії роблять білими, білі знову чорними або темними і проводять їх так грубо і товсто, що всякий це помітить", - писав про російських бояринь шведський дипломат Петр Петрей.

Про те ж свідчив і німецький мандрівник Адам Олеарій, який не раз бував у Росії: "У містах вони все рум'яняться і біляться, притому так грубо й помітно, що здається, ніби хтось жменю борошна провів по обличчю їхньому й пензлем пофарбував щоки у червону фарбу".

Олеарій розповідає історію жінки князя Черкаського, яка була дуже гарна собою і не хотіла рум'янитися, але її стали дошкуляти дружини інших бояр. В результаті цієї красивої жінки довелося поступитися і почати білитися і рум'янитися, тобто, як пише мандрівник, - "у ясний сонячний день запалювати свічку".

Росіянки також чорнили зуби, як і в середньовічній Європі. Гнилі зуби свідчили про те, що їхній господар постійно ласує цукром, у той час як пити солодкий чай могли дозволити собі лише заможні люди.

Оголена мода

Мода другої половини XVIII століття надихалася античністю. Серед європейських жінок стали популярними легкі сукні з напівпрозорого шифону та мусліну, підхоплені під грудьми. Дами носили ці сукні з зав'язаним у грецький вузол волоссям і м'якими черевиками без підборів.

Відома світська дама того часу, Тереза ​​Тальєн запровадила сміливу і непристойну моду на вдягнене на голе тіло плаття з прозорого індійського мусліну. Найлегші її вбрання важили лишень 200 грам. "Вона має вигляд, наче виходить із ванни, і навмисне показує свої форми під прозорими тканинами", - писала газета "Дзеркало Парижа".

Портрет Терезы Тальен

Більшість городянок проводили більшу частину часу в приміщеннях, і верхнього одягу в них було дуже мало, в той час як чоловіки захищалися від холоду подвійними панталонами, сукняним фраком, жилетом і краватками, обгорнутими навколо шиї в кілька шарів.

Навіть взимку, слідуючи "оголеній моді", жінки виходили на вулицю в самих лише невагомих сукнях, накинувши на плечі хіба що тонкий шалик, у кращому разі - шаль або спенсер - легку коротку куртку-болеро.

"Не лякаючись жахів зими, вони були в напівпрозорих сукнях, котрі щільно охоплювали стан і чітко окреслювали чарівні форми", - писав сучасник.

"Портрет мадам де Вернинак" Давида, 1799 год

Більше того, наслідуючи античні образи й намагаючись досягти ефекту мальовничого драпірування, європейки зволожували свій одяг водою.

Тому модниці масово гинули від запалення легенів. За тодішнього рівня медицини навіть легка застуда загрожувала ускладненнями і летальним результатом. Слід також пам'ятати, що тоді тривав Малий льодовиковий період, і клімат в Європі був дуже суворим. Наприклад, у Парижі аномально холодною видалася зима 1784 року, 10-градусні морози трималися до квітня.

Лікарі забили на сполох, намагаючись напоумити "жертв моди, заздалегідь позначених на таблицях смертності в храмі бога Ескулапа". Власне, тоді і з'явився цей вираз - "жертва моди".

Французький Journal de mode 1802 року рекомендував читачкам відвідати Монмартський цвинтар і подивитися, скільки юних дівчат стали жертвою "оголеної моди". "Пані де Ноель померла після балу в 19 років, мадемуазель де Жюінье - в 18, мадемуазель Шапталь - в 16".

Тортури корсетом

На початку XIX століття маятник культури хитнувся у зворотний бік. На зміну невагомим тканинам прийшли масивні вбрання і підкреслена штучність.

Плаття шилися зі щільних шовків і оксамиту, до них кріпилися довгі важкі шлейфи. Наряди важили по 10-20 кг. У 1820-і роки в медичному журналі "Ланцет" стверджувалося, що через величезну ваги суконь у жінок розвивається м'язова слабкість і виснаження.

Мода диктувала, щоб спідниці були якомога довшими, і дами часто в них плуталися. Кажуть, королева Вікторія вивихнула собі кісточку, наступивши на поділ.

Але найжахливішими наслідками обернулася мода на тонку, "осину" талію. Жіночий силует мав нагадувати за формою пісочний годинник. Для цього тулуб жорстоко затягувався у корсет.

Корсет

Багато затягнутих у корсети жінок втрачали здатність дихати на повні груди. Дихальну функцію виконувала лише верхня частина легенів, в той час як нижня частина наповнювалася слизом. Таких жінок мучив постійний кашель. Крім того, недостатня робота легенів знижувала вміст кисню в крові і, як наслідок, впливала на роботу серця і викликала анемію.

Вас ніколи не дивувала чутливість героїнь романів XIX століття, які за будь-якого приводу непритомніють? Виною цьому було саме повальне захоплення корсетами.

Внаслідок тривалого носіння корсета у жінок здавлювалися і зміщувалися внутрішні органи. Відомо випадок, коли в 1859 році 23-річна модниця померла після балу через те, що три ребра, стиснуті корсетом, увіп'ялися їй в печінку.

"Здавлюються і зміщуються печінка, шлунок і кишковий канал, причому перша нерідко зазнає місцями рубцевого переродження, а інші органи, відтиснуті вниз, тиснуть на органи тазової порожнини і на великі черевні судини. Посилені рухи (танці, їзда на велосипеді), при туго стягнутому корсеті, нерідко бували причиною раптової смерті", - пишуть у своїй енциклопедії Брокгауз і Єфрон.

Корсет

Багато любительок корсетів змушені були сидіти на дієті, тому що здавлений шлунок зменшувався в розмірах. Через це переїдання викликало нетравлення і печію, а газована вода й боби призводили до метеоризму швидше, ніж у здорових людей.

Метою модниць була талія менше 50 см. Серед рекордсменок відома муза Тулуз-Лотрека, французька танцівниця Полер, яка мала талію, за різними даними, від 33 до 36 см см. При цьому обсяг її грудей і стегон перевищував 90 см. Цікаво, що пропорції її тіла були практично ідентичні пропорціям ляльки Барбі. Померла Полер у віці 65 років.

Корсет

Лише на початку ХХ століття лондонська жінка-модельєр Люсіль ввела в моду гуманні "м'які корсети", видаливши з них жорсткі кісточки, а надалі й зовсім замінивши бюстгальтерами.

Цікаво, що в 1820-35 роках мода на осину талію поширювалася і на чоловіків. Вони теж носили корсети, щоправда, калічили себе не так сильно, як жінки.

Сучасний світ

Комусь все вище перераховане може здатися дикістю. Але ми живемо в світі, в якому моді віддаються не менші жертви. Якщо у вікторіанську епоху була модна сухотна блідість, то жінки ХХ-ХХI століття запікають себе в соляріях, намагаючись досягти ідеалу курки-гриль. У психіатрії з'явився новий термін - танорексія, надмірне захоплення засмагою, що загрожує передчасним старінням шкіри і раком.

Якщо жінок Близького Сходу та Північної Африки перед весіллям відгодовували як на забій, щоб ті заплили жиром і радували чоловіка безкрайніми телесами, то сьогодні, навпаки, проблемою стали зловживання дієтами й анорексія.

Якщо панянки минулих століть спотворювали себе корсетами та бандажами, то в сучасному світі жінки деформують обличчя і тіло пластичними операціями, а чоловіки надувають свої м'язи ін'єкціями синтола та есиклена.

Читайте дивовижні факти у розділі Цікава наука, а також дізнавайтеся новини відnews.tochka.net на Facebook та Twitter!

За матеріалами: tochka.net версія для друку

На які максимальні жертви ви можете піти заради моди?

Відповісти

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Поділися в соціальних мережах

Читай також


Коментарі (21)

символів 999
  • Гость 2 роки тому

    Статья лишний раз подтверждает, что люди идиоты (ну большинство).

    Прокоментувати Мені подобається
  • Нина Брегвадзе 4 роки тому

    Копыто вместо ноги, длинная шея полная обручей, керамический диск в губе… Быть величественной и красивой стремится каждая женщина. Но идеалы красоты меняются. Будь то в рамках отдельных континентов, стран или культур. Применяя многие из этих крайних методов, женщина может даже умереть.
    Прочитать статью "Когда красота болит!" www.nashvzgljad.ru/kalejdoskop/kogda-krasota-bolit/

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 5 років тому

    Рафик, а Вы считает, что необходимости в постоянной депиляции нет?)) и маникюр женщине тоже не нужен?)) Так зачем тогда зубы чистить и волосы мыть?)))))) может и в этом нет необходимости?
    Р.S. Родиться мужчиной мало. Стать мужчиной, на которого обратит внимание женщина на шпильках с деформированной ступой, постоянными депиляциями, маникюрами и мозгами в голове - для большинства становится сложно"

    Прокоментувати Мені подобається
    • Гость 4 роки тому

      чистые зубы, чистые ногти и чистые волосы - это залог здоровья. Длинные ногти, накачанные губы и прочие атрибуты моды - это извращенство, порождаемое безделием или нехваткой ума.

      Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 5 років тому

    Ничего удивительного , через 100 лет люди начнут считать жертвами тех кто носил каблуки , у каждого времени своя мода

    Прокоментувати Мені подобається
  • Рафик Муталлимов 5 років тому

    Песец. Посмотрите на современных женщин. Летом ходят в сапогах, а зимой в шортах. От шпилек деформируется ступня. Постоянно депиляции, маникюры и т.п.
    Как правильно говорит народная мудрость, не родись красивой, а родись мужчиной.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 5 років тому

    Мода-как наркотик, нужно лечить мозги в первую очередь.Сколько молодых красивых женщин погибло отдавая дань моде! Кто придумывает это убожище!Люди сходят с ума!

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 5 років тому

    Падонги...
    Вот пускай всякие Цефалы и Падонги гуляют между золотыми лотосами.
    Как говорит моя мама, умный парень ухо для кольца не проткнёт, что уж говорить обо всём остальном.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Юлия 5 років тому

    На какие максимальные жертвы вы можете пойти ради моды?
    Відповідь: Ради какой моды? Ради известной выдумки какого-то "модника" многие люди из кругов "большинства" все же идут на жертвы, но должны ли они это делать? И кто знает что будет завтра? Вчера было модно было ходить с тату по всему телу, или делать пирсинг где угодно, где можно и нельзя - везде! А что завтра? А вдруг завтра будут приветствовать естественность? И что же будут делать эти "вчерашние" люди? Кожу сдирать, гонясь за модой?

    Прокоментувати Мені подобається
  • Елена 5 років тому

    Через какое-то время(надеюсь, что скоро) будут ужасаться, читая про силиконовые импланты, которые вызывают массу осложнений, плоть до рака, ибо это инородные тела. Про неестественное выбеливание зубной эмали, вызывающее зачастую потерю этих самых эубов, про татуировки, которые с годами деформируются и выглядят в лучшем случае смешно.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Елена 5 років тому

    На какие максимальные жертвы вы можете пойти ради моды?
    Відповідь: Никаких жертв!

    Прокоментувати Мені подобається
Показати ще

Приєднуйтесь до нас

  • Facebook
  • Вконтакте
  • Twitter
  • Iphone
  • Android
  • Mobile
  • Rss