Продуктові війни Росії: сир, шпроти і "Боржомі"

Сирна війна стала всього лише черговою битвою Росії з сусідньою державою. З ким і за що воювала Москва в ХХІ столітті?

Діана Єременко
Діана Єременко
Журналіст
6 березня 2012, 11:46
Бiзнес
© Reuters

Сирна війна - лише одна з багатьох торгових воєн Росії.

Коли Росія не може умовити сусідів зробити те, що їй потрібно, на сцені з'являється герой невидимого фронту - головний санітарний лікар країни Геннадій Онищенко.

З його вуст звучать звинувачення Молдови і Грузії в постачанні неякісного вина, Польщі - поганого м'яса, Білорусі - молока, а України - сиру.

З ким Росія веде "продуктові" війни і чим вони закінчуються.

Продукти разом з газом

Україно-російська сирна війна перейшла у повільну стадію. Всі, здається, тільки й чекають, коли ситуацію прояснить "новий-старий" президент Володимир Путін.

А поки, компенсуючи сирну блокаду, Україна почала м'ясо-молочну війну з Білоруссю.

Але причина зовсім не в продуктах, а в сировині більш дорогому, кажуть експерти. Колишній міністр закордонних справ Борис Тарасюк прямо називає протистояння з Росією "газово-сирною війною".

"Всі роки Росія застосовувала такі дискримінаційні заходи у двосторонній торгівлі, як, наприклад, недопуск українських труб, карамелі, м'ясо-молочної продукції", - згадує Тарасюк.

Валерій Чалий
Валерій Чалий
заступник генерального директора Центру Разумкова
погляд
Я не очікую, що після виборів в Росії ситуація зміниться для України в кращу сторону. Весь досвід показує, що це не залежить від того, хто перебуває при владі з обох боків кордону. Це наслідки пострадянського періоду. Але я думаю, що всупереч війнам, взаємодія продовжуватиметься, вона в інтересах обох держав.

М'ясо, молоко і цукор

Українське м'ясо і молоко потрапляло під заборону в 2006-му і 2010-му році. У перший раз російські чиновники говорили: "Ми ветеринарній службі України не довіряємо". Довіра з'явилася лише після перемоги на парламентських виборах Партії регіонів на чолі з Віктором Януковичем.

В 2010-му м'ясо і молоко стало зброєю в битві за вступ України до Митного союзу. У 2011-му їх замінив цукор і карамель.

За словами заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого, від воєн страждають і виробники в Україну, і споживачі в Росії, але про них думають в останню чергу.

Зараз, за ​​словами експерта, з'явився новий механізм вирішення суперечок - звернення до Світової організації торгівлі. Що Україна, власне, і робить у сирній війні.

"Як тільки запрацюють ці механізми, і зникне поняття" торговельна війна "як таке", - вважає він.

А поки сирне питання не вирішене, пропонуємо згадати, як Росія воювала з іншими своїми сусідами за допомогою продуктів.

Инфографика: продуктовые войны

М'ясна війна з Польщею, 2005

У 2005 році до влади в Польщі прийшов президент Лех Качинський, він активно критикував Кремль. У відповідь на це "Роспоживнагляд" на чолі з Геннадієм Онищенком заборонив ввезення м'яса з Польщі. Причина - країна нібито поставляє м'ясо, куплене у третіх держав. Варшава наклала вето на переговори за угодою між Євросоюзом і Росією. Він протримався два роки, доки потепління в російсько-польські відносини не приніс прем'єр Дональд Туск.

Війна з "Боржомі" і Грузією, 2006

У березні 2006 року Росія заборонила ввезення до себе легендарної мінералки "Боржомі" і грузинських вин. Погану якість помітили під час скандалу через затримання у Тбілісі російських офіцерів. З президентом Михайлом Саакашвілі спільна мова ніяк не знаходилася. Потім розгорілася серпнева війна 2008 року.

В результаті знамениту лікувальну воду росіяни не бачать і досі. Лише тільки в минулому році Москва заговорила про можливість відновлення поставок "Боржомі".

Винна війна з Молдовою, 2006

Крім грузинського потрапило в немилість Онищенко і молдавське вино. Все в тому ж 2006 році імпорт напою припинили через горезвісну невідповідність санітарним нормам.

Перед цим президент Міхай Гімпу заявив, що приєднання Молдови до СРСР було окупацією. Молдавське вино до 2006 року було основним імпортним вином в Росії, в 2007 поставки вдалося відновити після жорстких переговорів, але в підсумку молдавські виробники отримали лише 10% ринку.

Шпротна війна з Латвією, 2006

Латвійські шпроти - предмет обожнювання росіян і гордості латишів. Але наприкінці 2006 року і одні, і другі були обділені. Онищенко виявив в консервах небезпечний вміст канцерогену бензопірену - речовини, яка використовується для додання смаку копченості продукту. "Роспоживнагляд" довго мирився з 8 мікрограма бензопірену замість 1 мікрограма, але не витримав як раз, коли загострилася територіальна суперечка двох країн навколо Питалівського району.

З вирішенням земельних питань і ринкове поступово затихло. Але періодично Москва знову згадує про шпроти.

Молочна війна з Білоруссю, 2009

Влітку 2009 року повоювала Росія і зі своїм давнім партнером Білоруссю. Білоруські виробники молочних продуктів нібито не оформили санітарні документи за новим зразком. Напередодні російські бізнесмени невдало намагалися приватизувати за безцінь 12 білоруських підприємств.

Президент Олександр Лукашенко відповів на "молочну битву" вельми різко, мовляв, Білорусь на коліна не стане. І демонстративно відмовився від участі в саміті Організації Договору про колективну безпеку, дуже важливому для Москви. Які закулісні переговори відбувалися далі - невідомо, але через 12 днів заборону на білоруське молоко було раптово знято.

Коньячна війна з Придністров'ям, 2011

У жовтні 2011 року напередодні майбутніх президентських виборів у Придністров'ї "Росспоживнагляд" залякав забороною поставок в Росію коньяку "Квінт" ("Коньяки, вина і напої Тирасполя").

Справжньою причиною вважають не якість напою, а те, що лідер Придністров'я Ігор Смирнов в п'ятий раз висунув свою кандидатуру на посаду президента. Промосковським кандидатом на виборах був спікер Анатолій Камінський. Через два тижні "коньячна" патетика Москви стала вже не такою різкою. А коли вибори виграв опозиціонер Євген Шевчук, і зовсім зійшла нанівець.

Нагадаємо, що з 7 лютого Росія заборонила ввозити сири українських фірм "Прометей" (Чернігівська область), "Пирятинський сирзавод" та "Гадячсир" (Полтавська область), що нібито містять пальмове масло.

Розгорівся скандал: Онищенко назвав позицію МЗС України "вуличним фольклором", а прем'єр Микола Азаров вимагав від лікаря не втручатися в політику.

Україна більш ніж на половину скоротила поставки сиру в Росію через претензії до якості продукції.

Підпишіться на news.tochka.net на Facebook і першими дізнавайтеся найважливіші новини!

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (13)

символів 999
  • Гость 12 років тому

    Нам надо делать сухое молоко и продавать его например в японию а когда наладим сбыт кацапы сами прибегут и будут просить и умолять нас дать им пожрать. Только так их надо ставить в стойло и самого первого ихнего Онищенко

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 12 років тому

    Помню эти разборки!Все предъявители в адрес России в международных судах проиграли.Товар был их дерьмо!Украинские трубы продовались по бросовым ценам(газ был дешевле,чем России)Россия тогда защищала своих производителей.(это естественно)Про Боржоми точно не помню,нодумаю ,что Россия без Боржоми обойдётся.А Белорусская молочка,просто в России запрещено продавать молоко сделаное из сухого молока ненаписав, что это молочный продукт.Белоруссия выполнила всё как полагается и проблема исчезла.И нам тоже надо так поступать,а не визжать по простым вопросам!

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 12 років тому

    А как вы относитесь к продуктовым войнам России?

    - Это месть, примитивная попытка наказать непокорных и причинить им хоть какой-нибудь материальный ущерб.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 12 років тому

    А как вы относитесь к продуктовым войнам России?
    Богатые чванятся.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гість 12 років тому

    читайте классику "Кайдашева сім'я"

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 12 років тому

    Вопрос, о стратегически важных объектах государства, как госсобственности принадлежащей народу:
    Дело в том, что многие государственные предприятия были присвоены частными лицами, а соответственно всё, что сегодня зарабатывает государство оседает им в карман. То есть то, что у них в карманах – это и есть госказна, и госбюджет, заработанная на бывших госпредприятиях..
    Проблема в том, что когда все предприятия были собственностью народа и государства, то и инфраструктура, и транспорт… принадлежали населению.. То есть; когда строился завод, то учитывалось и количество сотрудников, и доставка их из дома – на работу (для этого и нужны транспорт и дороги), так же и школы и детские сады, площадки рядом и за счёт промышленности.. Сегодня же владельцы предприятий не заинтересованы в доставке сотрудников на рабочие места и обратно домой, и прочей инфраструктуре..

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 12 років тому

    А как вы относитесь к продуктовым войнам России?
    Відповідь: Да все понятно что дело не в продуктах. Сам не раз лечился с помощью Боржоми. Люблю укр. сыры (особенно Пирятинский), молдавские вина и белорусскую молочную продукцию. И никогда от них не откажусь. А все эти розказни про пальмовое масло и антибиотики и другое так это везде бывает, и в колбасе бывает мяса не найдешь. Смотреть надо что покупаете, выбирать.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 12 років тому

    А как вы относитесь к продуктовым войнам России?
    Відповідь: Россия выступает посмешищем вокруг своих соседей.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 12 років тому

    славянское братство - это братство пауков в банке

    Прокоментувати Мені подобається
    • Гость 12 років тому

      да нет и не было никогда этого братства. Был только лозунг в СССР о "братских народах" и мифы по этому поводу.

      Прокоментувати Мені подобається
    • Гость 12 років тому

      ... Тем более, что Россия - страна совсем не славянская. Это никому не в обиду. Просто факт.

      Прокоментувати Мені подобається

Приєднуйтесь до нас

  • Facebook
  • Вконтакте
  • Twitter
  • Iphone
  • Android
  • Mobile
  • Rss