Загадки мумій: болотні люди і нетлінні родичі (фото)

Люди ніколи не могли змиритися з фізичною смертю. Одним із способів зберегти тіло померлого стала муміфікація.

Але багато мумій утворилися не завдяки праці бальзамувальників, а самі собою, в пустелях, льодовиках або торф'яних болотах.

Мумії від природи

Для природної муміфікації потрібні сухий спекотний клімат і гарна вентиляція, тобто умови, не придатні для гнильних бактерій. Найкраще муміфікуються немовлята і худі люди.

Природна муміфікація відбувається так. У перші дні після смерті внутрішні органи в тілі небіжчика згнивають, розріджуються і витікають, усмоктуючись у землю. В результаті у трупі залишається дуже мало рідини. Якщо температура висока і повітря сухе, то тіло швидко висушується й перетворюється на мумію.

У пустелях знаходили цілі каравани людей і тварин, засипаних піском і муміфікованих. В Китаї була виявлена ​​мумія 50-річної Сінь Чжуй - заможної матрони часів династії Хань, померлої понад 2 тис. років тому. Завдяки труні-матрьошці з чотирьох саркофагів вона збереглася настільки добре, що в її венах навіть залишилася кров, суглоби рухалися, а шкіра була еластичною.

Вчені з'ясували, що за життя низенька Сінь Чжуй важила близько 130 кг - китайська аристократка зловживала жирною їжею й мало рухалася.

У мексиканському місті Гуанахуато є цілий музей природних мумій. В середині ХХ століття влада Мексики запровадила податки на могили. Якщо родичі мертвих не платили податки, то тіла небіжчиків викопували. Виявилося, що багато трупів муміфікувалися. Зараз 111 мумій виставлено в музеї.

Люди в кризі

Труп також може зберегтися і за дуже низьких температур. Так сталося з Еці - людиною епохи неоліту, випадково знайденим туристами у Тірольських Альпах 1991 року. Коли Еці убили, йому було близько 45 років. Він вмерз у лід, який і зберіг тіло в цілості.

"Крижаний чоловік" був одягнений у шкіряний жилет, пов'язку на стегнах, черевики, шкарпетки з трави, шкіряні обмотки навколо ніг, солом'яний плащ і шапку з ведмежої шкури. Шкіра його була вкрита татуюваннями з крапок і ліній. При ньому були мідна сокира, кам'яний ніж, лук і сагайдак зі стрілами. Вчені виявили, що Еці хворів на хворобу Лайма, а от зуби у нього були абсолютно здорові, без слідів карієсу.

Та ж історія сталася з "принцесою" з плато Укок, знайденою на Алтаї в кургані епохи залізного віку. Її могила була заповнена льодом. Щоб дістати мумію, археологи обережно розтоплювали поховальну камеру протягом кількох днів.

На "Алтайській принцесі", яка померла у віці 25 років, були надіті шовкова сорочка, вовняна спідниця, повстяні шкарпетки, шуба і перука. Руки її були вкриті татуюваннями.

Болотні люди

Дуже добре муміфікуються тіла в торф'яних болотах - у таких мумій зберігаються шкіра, волосся та внутрішні органи.

У торфовищах холодно, мало мінералів і кисню, зате багато токсинів і антисептичних речовин, що згубно для гнильних бактерій. Тож у торф'яних болотах трупи піддаються торф'яному дубленню під дією гумусових кислот. З кісток при цьому вимиваються мінерали, що робить їх схожими на хрящі.

У торф'яних болотах Європи знайдено більше тисячі стародавніх трупів. Найвідоміший із них - людина з Толлунда, Данія. За 2 тис. років, що його труп пролежав у болоті, тулуб зберігся не дуже добре, зате на почорнілому обличчі видно щетину і зморшки.

Єгипетські мумії

Як відомо, мистецтвом муміфікації досконало володіли древні єгиптяни. Однак їхні секрети дійшли до нас не повністю. Найкращі мумії виготовлялися за часів Нового царства, в той час як античні історики задокументували процес бальзамування вже пізніше, коли майстерність єгиптян дещо підупала.

Як писав Геродот, родичам померлого єгиптянина пропонували кілька способів бальзамування - дорогий, недорогий і зовсім дешевий. Багатих єгиптян бальзамували, витягаючи мозок за допомогою металевого гака через ніздрі. Залишки мозку розчиняли. Потім розрізали живіт, виймали нутрощі, а черевну порожнину промивали пальмовим вином і наповнювали миррою та іншими пахощами. На 70 днів тіло клали у натровий луг. Після цього обмивали й обмотували тканиною.

• ДИВІТЬСЯ ФОТО: Реконструкція гробниці Тутанхамона

Мозок викидали, оскільки єгиптяни не вважали його важливим органом. Зате інші нутрощі поміщали в посудини і ховали разом із мумією.

Трупи людей простіше обробляли грубіше: через задній прохід впорскували кедрову олію, а то й сік редьки. Після деякого часу, коли олія роз'їдала нутрощі, всю цю рідину виливали.

Багато єгиптян зберігали своїх забальзамованих родичів вдома й милувалися ними. З тих пір пройшла не одна тисяча років, а сучасні люди досі бажають залишити тіла померлих рідних при собі нетлінними.

Мумія у квартирі

У 1942 році в одній московській квартирі, на вулиці Міщанській, померла жінка на ім'я Ольга. Справа була під час війни, у квартирі було холодно, жінка була схудлою. Її молодша сестра Марія не поховала покійну, не знайшовши паспорта. А коли знайшла, виявила, що боїться самотності. І залишила тіло, поклавши його на полицю, влаштовану поперек кімнати, над вхідними дверима. Мумію Ольги виявили лише 20 років по тому, в 1962-му.

• ДИВІТЬСЯ ФОТО: Російський історик робив із трупів ляльки

Так само в 1920 році один житель Сицилії не схотів ховати свою дочку, яка померла у дворічному віці від запалення легенів. Зберегти тіло юної Розалії Ломбардо доручили знаменитому бальзамувальнику Альфредо Салафії. Він замінив кров дівчинки сумішшю з формаліну, спирту, гліцерину, солей цинку і саліцилової кислоти. Розалію називають найвродливішою мумією в світі, адже її тіло збереглося повністю недоторканим часом.

Страх смерті

А є люди, які так бояться смерті, що самі заповідають не ховати своє тіло. Найвідоміший випадок - це муміфікація в 1758 році заможної англійки Ганни Безвік. Жінка панічно боялася бути похованою заживо - під час похорону її брата, "покійник" ожив, що справило на Ганну жахливе враження.

• ДИВІТЬСЯ ФОТО: Доктор Смерть створює скульптури з мумій

Перед смертю Ганна зажадала від свого лікаря не віддавати її тіло землі й регулярно перевіряти, чи не подає вона ознак життя. Лікар же вирішив забальзамувати покійницю, ввівши їй у вени скипидар і сульфід ртуті. Мумію він спочатку зберігав у заскленій шафі у своєму будинку, потім став виставляти на загальний огляд. Згодом тіло Ганни переправилося в музей. Лише через 110 років після смерті жінки її нарешті поховали, вирішивши, що покійниця вже не оживе.

Схожий випадок стався не так давно у США. У 2003 році 61-річна мешканка міста Цинциннаті Йоханна Поуп, відчуваючи наближення смерті, попрохала свого друга не ховати її й пообіцяла повернутися. Після смерті жінки друг посадив її труп у крісло перед телевізором. Так Йоханна просиділа три роки, а її тіло муміфікувалося.

Дізнавайтеся найцікавіші новини від news.tochka.net на Facebook та Twitter!

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!