Дім губернатора: військова скарбниця і чобітки на підковах (фото)

Поблизу Києво-Печерської Лаври є симпатичний особняк.

Аркові ворота ведуть в ошатний двір до будівлі у стилі раннього класицизму, поряд з якою росте столітній ясен.

Цій пам'ятці архітектури вже 250 років. Збудований у середині ХVІІІ століття, особняк слугував канцелярією, скарбницею й резиденцією для генерал-губернаторів Києва.

Сьогодні в будинку мало що нагадує про колишню резиденцію ставлеників російських імператорів. Нині тут живе Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара", де зібрана унікальна колекція українського традиційного одягу, посуду, картин і музичних інструментів - від чобітків на підковах, які носили модниці у ХІХ столітті, до рідкісних картин козаків-Мамаїв, яких в Україні залишилось обмаль.

Від резиденції до аптеки

Територія, на якій розташовано будинок, у ХVI - XVII століттях була частиною так званого Печерського містечка. То було давнє поселення навколо Києво-Печерської Лаври, населення якого обслуговувало монастир.

З другої половини XVII століття на Печерську почали зводити нові фортечні мури. Києво-Печерська Лавра й Печерське містечко опинилися всередині цієї нової фортеці. Містечко знесли, а на його місті почали будувати фортифікаційні споруди.

В середині XVIII століття однією з таких споруд став будинок генерал-губернаторів. Будівлю проектував московський архітектор Семен Карін, відомий своєю участю в будівництві Андріївської церкви.

Відомо, що з 1766 по 1775 роки тут мешкав Київський генерал-губернатор Федір Воєйков, який збудував у садибі дерев'яну оранжерею.

Пізніше резиденцію генерал-губернаторів використовували як губернську скарбницю, польову аптеку й навіть як склад.

Велика пожежа 1782 року майже повністю знищила будинок. Згоріло все, крім цокольного цегляного поверху. Відбудували резиденцію генерал-губернаторів лише на початку ХІХ століття. Проте після ремонту генерал-губернатори тут уже не працювали. Будівлю перетворили на склад, а з середини ХХ ст. на гуртожиток Київського військового округу.

Всередині будинок повністю перепланували. Про XVIII століття нагадує лише перший цокольний поверх зі склепінчастими стелями й вікнами-бійницями. З 1993 року тут розташовується Музей Івана Гончара.

Забуті речі

Сьогодні в Музеї Івана Гончара можна побачити дивовижні речі, зібрані з усіх куточків України.

Це жіноче взуття першої половини ХХ століття - так звані "чобітки-чорнобривці" з підборами на залізних підковах; вишиті сорочки того ж часу з усіх регіонів України; дитячі іграшки-свистунці; справжній витвір мистецтва - розмальовані кахлі, якими обкладали печі в ХІХ столітті; сторічні дерев'яні кобзи, бандури й ліри; горщики-двійнята середини ХІХ століття, в яких жінки носили чоловікам обіди в поле, й навіть глиняний "гарбуз-холодильник".

Основою музею стала особиста колекція художника і скульптора Івана Гончара, яку він збирав усе життя.

В Музеї влаштовують вечорниці з ворожіннями, концерти, покази мод традиційного українського вбрання й театральні дійства під назвою "Ніч у музеї".

Тут проводять обрядові свята - Різдво, Великдень, Івана Купала, Покрову.

Дають майстер-класи з народних танців, писанкарства й вишивання. Частими гостями музею є президенти, міністри, дипломати, співаки. А французькі дизайнери спеціально приїздили до музею, щоб вивчити й запозичити крій українського одягу.

• ДИВІТЬСЯ ФОТО: жахіття на Рейтерській

• ЧИТАЙТЕ: історія про Шоколадний будиночок

Читайте про всі таємниці особняків Києва на news.tochka.net

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!