Филарет приравнял газовую трубу к Лавре (документ)

Вельмишановний Вікторе Федоровичу!

Звернутися до Вас змушує чергова провокаційна законодавча ініціатива, реалізація якої може серйозно погіршити міжконфесійні відносини в Україні, загострити суспільне протистояння.

Йдеться про внесений 11 січня 2012 р. на розгляд Верховної Ради України законопроект № 9690 "Про внесення змін до деяких законів України (щодо передачі об’єктів культурної спадщини релігійним організаціям)".

За красивою назвою законопроекту фактично ховається намір дозволити приватизацію Московським Патріархатом українських національних святинь – Києво-Печерської Лаври, Почаївської Лаври, Богоявленського монастиря в Кременці.

Більше того, додатком до законопроекту передбачається передача у власність Московського Патріархату комплексу Феодосіївського монастиря (охоронний № 7, вул. Січневого повстання, 32) – того, комплексу, який 20 років на законних підставах перебуває у користуванні Київського Патріархату, і де діє чоловічний монастир!

Як відомо, УПЦ (Московського Патріархату) є структурною частиною Російської Православної Церкви. Тому немає ніякої юридичної гарантії того, що українські святині, формально передані у власність монастирям УПЦ (МП), по суті не стануть власністю безпосередньо російської структури – Московської Патріархії.

На численних прикладах – від ціни на газ до боротьби проти українського сиру – ми добре бачимо, яку недружню політику веде нинішнє російське керівництво проти України. Переконаний: бажання Кремля отримати контроль над українською газотранспортною системою, затягти у кабальний "митний союз" та ініціативи "приватизації" на користь Московського Патріархату українських святинь – події з одного ряду.

Частина комплексу Києво-Печерської Лаври, Почаївська Лавра і Богоявленський монастир у м. Кременець давно передані у користування відповідним монастирям УПЦ. Це цілком дозволяє їм повноцінно проводити свою статутну діяльність, але також і зберігає за державою контроль за станом визначних пам’яток духовної та матеріальної культури світового значення. Переконаний, що цей порядок є оптимальним з точки зору балансу інтересів держави і відповідних релігійних громад, а тому має зберігатися і надалі.

Слід наголосити також, що все церковне нерухоме майно було за правління російської імператриці Катерини ІІ відібране у власність держави. І юридично Православна Церква у межах Російської імперії була лише розпорядником, а не власником майна, тим більше, що й сама вона юридично була державною структурою. Це створює додаткові проблеми у питаннях реституції.

Автори законопроекту в його мотивувальній частині посилаються на європейські рекомендації щодо реституції церковного майна. Але посилання на ці рекомендації є безпідставними, адже їх законопроект спрямований не на комплексне вирішення питання реституції, а на передачу духовних святинь українського народу конкретним громадам лише однієї Церкви.

Особливе ж обурення викликає намагання авторів законопроекту тихцем відібрати у Київського Патріархату на користь Московського Патріархату комплекс Феодосіївського монастиря в Києві! Невже народні депутати України не розуміють, яке релігійне протистояння вони провокують лише самими намірами вчинити подібне беззаконня?

Вельмишановний Вікторе Федоровичу!

Переконаний: міжконфесійний мир легко порушити – але важко відновити.

Впевнений: українські святині мають залишатися власністю українського народу.

Тому від імені Української Православної Церкви Київського Патріархату звертаюся до Вас, як до гаранта конституційних прав, з наполегливим проханням вжити всіх, передбачених законодавством засобів для того, щоби не допустити прийняття і введення в дію провокаційного законопроекту № 9690.

Закликаю на Вас Боже благословення!

З повагою –

ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський
і всієї Руси-України